Правила поведінки
header3.jpg
Ідея створення зоопарку в Одесі вперше виникла напередодні святкування сторіччя міста, в 1889 році, коли було зроблено креслення і план «Звіринця на Поліцейській вулиці біля обриву», однак втілити в життя цей план не вдалося. Наступний крок до створення зоопарку було зроблено в 1914 році - створення проекту його будівництва на території ботанічного саду, схвалений міською Думою, але початок 1-ої світової, а потім громадянської війни завадив цим планам.
І лише в 1922 році почалося будівництво зоопарку в Одесі на Приморському бульварі, в районі нижнього саду Воронцовського палацу.
Головна заслуга в організації першого зоопарку в Одесі належить одному з енергійних керівників товариства «Південьклімат» Генріху Володимировичу Бейзерту. 
Незважаючи на величезний об'єм виконаних робіт (споруджувалися гроти для левів, ведмедів і тигрів, басейни для птахів, гірка для гірських козлів) в зоосад мав безліч проблем. Такі як недостатнє фінансування, так і фактично непридатна територія для задовільного розміщення тварин. Міською владою було прийнято рішення зоосад закрити.
У грудні 1927 року було оголошено всесоюзний конкурс на проект зоопарку в Одесі. Відразу три проекти були прийняті в якості основи будівництва майбутнього зоопарку. Будівництво зоопарку вздовж Аркадійської дороги було розпочато в 1929 році. На зазначеній території в Аркадії повним ходом відбувалися дослідницькі роботи - були виконані ландшафтні роботи, споруджено дамби на головній алеї, розпочато насипку «гір Кавказу». Міська влада планувала ввести частину зоопарку в експлуатацію в Протягом 1930 р Суспільство «Південьклімат» вже зібрало колекцію тварин для майбутнього зоопарку. Але і цей проект не був здійснений. Про нього нагадує тільки назва прилеглої вулиці - Зоопаркова. Незважаючи на всі труднощі, Г.В.Бейзерт продовжував невтомно діяти. У 1933 році йому доручається керівництво відділенням 4-го держзвіринця на Привозі. Сама установа належала Держцирку, який кілька років розміщував свій звіринець в міському саду, а потім і на території Привозу.
 
В цей час в Одесі за рішенням міської влади ліквідовано I - ий Християнський цвинтар. В кінці 30-х років на території колишнього кладовища з'явився парк Ілліча і зоопарк. Однак єдиним архівним документом, що підтверджує відкриття зоопарку на новому місці по вул. Новощепной ряд, 25 стала доповідь директора зоопарку Г. Бейзерта на виконкомі Іллічівської районної Ради трудящих 16 березня 1945 року, в якому він повідомляв, що Одеський зоопарк був організований на території Іллічівського парку в 1937 році», причому без бюджетних асигнувань, і «працював на госпрозрахунку». Відкриття зоопарку для відвідувачів відбулося В1938 році. На цьому місці, в центрі міста, поруч зі знаменитим «Привозом» зоопарк знаходиться по сьогоднішній день.
  
У 1992 році відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» зоопарк отримав статус заповідної території загальнодержавного значення й увійшов до складу природно-заповідного фонду України. Колекція тварин Одеського зоопарку включає 250 видів тварин і нараховує 1200 примірників. При зоопарку функціонує акватераріум.
В Одеському зоопарку утримуються рідкісні тварини, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП), Європейського Червоного списку та Червоної книги України - 24 види. Багато з них успішно розмножуються. Це: далекосхідні леопарди, коні Пржевальського, туркменські кулани, європейські муфлони, павіани-гамадрили, бурі ведмеді, степові журавлі, соколи балобани, пугачі і багато. ін.

Наукова спеціалізація зоопарку: «Рідкісні та зникаючі тварини півдня України». Тут створено єдиний в Україні розплідник з утримання та розведення хижих птахів і сов. Вирощені в розпліднику соколи-балобани повертаються в природу шляхом підсадки в гнізда диких птахів.Утримання диких тварин визначає унікальність зоопарків. Саме зоопарки є місцями порятунку рідкісних і зникаючих видів тварин - адже в наш час високих технологій і загальної комп'ютеризації люди все менше місця залишають дикій природі і тваринам.
Одеський зоопарк - єдиний в Україні, де успішно розмножувалися індійські слони, які стали щасливими батьками трьох слоненят.
У 1992 році у щасливої пари народилося перше слоненя. Малюка назвали Сім Елефант, він відомий під ім'ям Фантик і став артистом європейського цирку-шапіто.
Вигодувано штучно прийомною мамою - зав.секціей хижих і хоботних тварин Поповою Л. Н.
У 1998 році народилася дівчинка-слоненя вагою близько 90 кг,її назвали Тенді, зараз вона мешкає в Харківському зоопарку.У 2004 році у Таруна і Венді з'явилося третє слоненя, якого назвали Дюк.
Кілька років поспіль в Одеському зоопарку народжується потомство у рідкісних тварин - Амурських леопардів. Вони живуть на Далекому Сході.Амурський леопард є однією з найкрасивіших і рідкісних кішок світової фауни.
У природі цих тварин залишилося не більше 40 особин, і вони знаходяться під захистом Міжнародного Союзу Охорони Природи.Сьогодні Одеський зоопарк - це науково-дослідницький та культурно-освітній заклад, який є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Основні завдання зоопарку: 
  •  формування та догляд колекцій тварин;
  •  збереження і відтворення тварин в штучних умовах, в першу чергу тих, які зникають - рідкісних, занесених до Червоної книги України та Міжнародні червоні списки;
  •  реінтродукції розлучених в неволі тварин у природне середовище;
  •  проведення науково-дослідних робіт;
  •  проведення навчально-виховної та культурно-освітньої діяльності в галузі екології, охорони природи, етології, зоології, мисливського господарства та тваринництва;
  •  здійснення різних форм культурного обслуговування;
  •  створення належних умов відпочинку населення, зберігаючи сприятливі умови утримання тварин.
Артос, Партос и Арамис (1974 г.)

Артос, Партос и Арамис (1974 г.)

Юные натуралисты (1974 г.)

Юные натуралисты (1974 г.)

Бегемоты: Чана и Султан (1973 г)

Бегемоты: Чана и Султан (1973 г)

Артос, Партос и Арамис(1974г.)

Артос, Партос и Арамис(1974г.)

1975 г.

1975 г.

1975 г.

1975 г.

1975 г.

1975 г.

Чана и Султан (1975 г.)

Чана и Султан (1975 г.)

Юные натуралисты (1975 г.)

Юные натуралисты (1975 г.)

1976 г.

1976 г.

1976 г.

1976 г.

Зооюморина (1976 г.)

Зооюморина (1976 г.)

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1979 г.

1980 г.

1980 г.

Генрих Бейзерт

Генрих Бейзерт